Умовляємо себе забути
Наші дурниці і негаразди.
Адже ми такі розкуті!
Адже ми щасливі ґазди!
Але коли нас ніхто не бачить,
До того ж ще і ніхто не чує,
Плачемо: життя зазначить
Зозуля, що нам кукує.
1.08.2013
Дача
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441122
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.08.2013
автор: Левчишин Віктор