Все життя – всього одна чернетка,
що не прикрашає чистовик.
З [i]браво[/i] нам до фінішу далеко,
поки ще не вивчена абетка,
по якій клепався чоловік.
Ще хлібів до жнив – на цілу ниву.
Поки посивію на краю,
ще дощі напишуть косо-криво
іншу біографію мою.
Казку про Ван-Гога чи Гогена,
пісню на мелодію сумну,
ще розкаже соняшник про мене
байку справедливу – хоч одну.
Ще тримають олівець і гумку
руки й пальці, зжаті в кулаки.
Тільки точить невесела думка, –
хто зітре останні сторінки?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441058
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.08.2013
автор: I.Teрен