*

Розрахуюсь  шаленістю  з  вітром
І  до  сліз  схаменуся,  до  болю.
Я  стискаю  в  руках  чужі  квіти,  
Віддаю  їх  вже  займаній  долі.
разом  з  гавою  сяду  на  гілці,
Зазираючи  в  замкнену  душу,
Я,  самотність  кохаючи  міцно,
У  будинок  твій  кинути  мушу.
Зникни,щезни,іди-я  не  проти,  
Забирай  мої  квіти  убогі...
Лиш  моє  чорно-білеє  фото
Замале  у  твоїм  моніторі

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44066
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.10.2007
автор: Valenty