*

Коли  метеликами  пурхають  слова
Ісон-трава  дурманить  до  нестями,
Закудлана  розбещена  імла
Всі  дні  і  ночі  плутає  місцями.
І  крила  за  спиною  закрихкі
Несуть  мерщій  у  світле  післязавтра.
Зникають  мариновані  думки
І  рветься  з  губ  наївна  щира  клятва
Палає  десь  у  відстані  на  крок
Принижене  любовю  горде  серце,
Тремтить  рука,  стискаючи  курок,  
Націлений  на  душу.  Наче  скельце
Розбилися  непрохані  чутки
І  перші  лінії  застигли  на  мольберті.
Пянка  любов,  розірвана  в  шматки  
Із  викликом  погляне  в  очі  смерті...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44064
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.10.2007
автор: Valenty