Час не спить, а уперто летить без упину.
Все міняє довкола: ніч на день, літо в осінь.
Кожен рік, місяць, добу і навіть хвилину
Ти стаєш зовсім іншим, ніж досі.
В тебе сріблом іскриться волосся,
В тебе серце і розум інакші
Якось так у житті повелося,
Що час розчиняється в часі.
Ох, чому ти спішиш, зупинися,
Не працюй, часе, так вже старанно.
Якби ти хоч на день помилився,
Ми б ту добу не стратили марно.
Один день- щоби наново жити.
Один шанс - щоб просити прощення.
Одна ніч - щоб навчитись любити.
Одна мить - щоб відчути блаження.
Час не спить, він чомусь все летить...
І нікому його не спинити.
Навіть найнеповторнішу мить
Ти не зможеш ще раз пережити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440517
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2013
автор: Яринка)