Понад світом, над віками
стоять Мудрі Гори.
Зачаровані зірками,
дивляться в простори.
На замислені кичери
залягли тумани,
мов отари. А химери –
справжні могікани.
Аж тут раптом спалахнула
зоря світанкова,
й відлетіло серце чуле
до домівки Слова –
отуди, де лунко чути
голоси із неба,
де й сльозою не збагнути
вічності для себе.
Там Господні володіння,
далі оксамитні,
там один одному рівня,
Божим Духом вкриті.
Там Любов одвічна з нами,
дỳші у покорі.
…А над світом, над віками
стоять Мудрі Гори.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440382
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2013
автор: Чир Нестор