Навколо сотні, тисячі, мільйони,
А ми за руки взялись, йдемо поруч.
Там крики, там зневага, там прокльони,
Мені й тобі так байдуже, і, навіть, тонучи,
Запалимо іскринку в душах одиниць,
Засвітимо ліхтариком в пітьмі омани.
В саду насолодИмось духом полуниць,
Розвіються в степах ті затяжні тумани.
Ковтаючи лиш сльози з пелюсток троянд,
БудЕмо сподіватись на прекрасне завтра,
Ми - наче пси. які ліниві дуже до команд,
Але ми любимо шукати завше правду!
Ти поруч, знаю! Ти ж не забувай
Часи і дні, коли побачились у снах.
Почую кожного крізь тисячі прохань...
О, доброта - ти світоч, ти рясна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440312
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2013
автор: I-ney