Упали сльози - перестиглі роси...
Чому несправжнє? Бо лише моє?
Але поетів скаже стоголосся,
Що на землі таких багато є.
Згадайте про Петрарку та Лауру,
І Дульсінею, що була лиш сном.
Чому не можу рватися за мУри,
Коли лише фазенда за вікном?
Моя душа не може не літати.
Не може не світитися добром.
Я буду і за мурами кохати,
Хоча лише фазенда за вікном...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440232
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2013
автор: Ірина Лівобережна