Моє життя, як крапка
Що не історія то крапка
А за нею зразу кома
Дівчинко, ти сьогодні така гарна
Вибач, буду відвертий
Цілуйся так, як в спрагу п’ється вода
Що? Не розумієш
Вибач знову
Ти вже не настільки гарна
Де ж твоя уява?
Чи є краплинка розуму в тобі?
Плачеш
Чого ти плачеш?
Таким ділом розум не добавиш
Йдеш геть
Робиш натиск на ніжність
Стій тут
Я ніде тебе не пущу
Я про все на світі тобі розкажу
Я тобі все покажу
О, і ти вже усміхаєшся
Я закоханий у твої чари
Ти завжди піднімаєш мене вище неба
І все навкруги нехай пропадає
Коли я цілую твій зап’ясток…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440229
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2013
автор: Василь Великий