Живу я тем, что может быть когда-то
Пойму себя и смысл бытия.
Начну расти не в сторону разврата,
А в сторону любви, ко всем и вся.
Проживши пів життя я зрозумів:
який я ще дурний... бо ще й не жив!
візьму у свої руки я лопату...
почну закопувати яму для розврату...
візьму граблі, що десь лежать:
щоб не забути про гріхи...
враз буду наступать...
Гріхи свої згадаючи старанно...
весь час дивуюсь: як я ще живу?
мабуть господь у той день був дуже п"яний,
І не до мене най було йому...
Живу один...
бо то моя розплата...
росту щодня міліметрів по сім...
але тепер не в сторону розврата
а зовсім в іншу... хай вам грець усім!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440193
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2013
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)