Розплели верби, довгі коси

Розплели    верби,  довгі  коси.
Серпневий  ранок,  свіжістю  дмухнув.
В  лугах  вже  скошені  покоси.
Малий  лелека,  із  гнізда  пурхнув.

Поля  спустіли  та  дрімають.
Намисто  горобина  одягла.
Жоржини,  сумно  відцвітають,
бо  бджілка  меду,  вдосталь  узяла.

Вже  осінь  на  порозі  затаїлась.
Рум’янцем  вкрилось  яблуко  в  саду.
Калина,  злегка  зашарілась.
Лиш  соловей,  чекає  на  весну…


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440187
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.07.2013
автор: ганна станіславська