Чуєш, а скоро сюди знов прийде осінь,
Знов зав'яже шарфи нам занадто туго,
А ти ще будеш мені хорошим другом,
А я не скажу: "Досить. Розійдемо́ся".
Я ж не встигла, я так багато мовчала,
Загинала, як пальці, усі столиці.
Любов до тебе завжди була в теплиці,
І їй ще аж ціла вічність до причалу.
І навіть страшно якось буде без тебе.
Бо почнуться светри, пальта, черевики,
Самотність, листя і придушені крики,
І уже звична порожнеча між ребер.
Чуєш, а скоро сюди знов прийде осінь
І вдихатиме повітря з твоїх легень,
А я благатиму про ще один хоч день,
А потім розійдемо́ся. Досить. Досі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440125
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 28.07.2013
автор: Fairytale