Розірви мене в тисячі скалок,
Поможи мені більше ніж можеш.
Я попала на вудки рибалок,
Ти ж мене їм віддати не зможеш?!
Зачепи за біляве волося,
Намотай його округ руки,
І тягни щоб мені не спалося,
Щоб не стиснулися ставки.
Синю - синю прийми із глибини,
Як небудь поклади до ліжка.
І молися на чисті вітрини,
Щоб ожила утоплена кішка.
А коли я відкрию очі,
Вимкни світло,вимкни думки!
Поцілуй не слухняні дівочі,
Геть промокщі волось завитки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440098
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2013
автор: Ева Браун