Спекотне літо майже надоїло,
Ніде не заховатись від тепла…
Мале дівча, так ніжно і невміло,
Зриває квіти без краплини зла.
Мале дівчатко, крихітні долоні –
Велике серце, хоч не на виду,
І так ті мальви, білі і червоні,
В її руках ще кращі ніж в саду.
Вона зриває мальви і, неначе,
Сама як сонце серед квітів тих.
Ну що там їй, ще юній і дитячій,
До варварства і вандалізму злих?
Спекотне літо гріє недаремно;
Побільше б нам таких спекотних днів!..
Мале дівчатко квітів оберемок
Несе для тата. Радісне. Мені.
(Донці, коли народиться-2)
28.07.2013 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440004
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2013
автор: Володимир Шевчук