Нарешті мертва тиша,полекшало,
Вже не болить серденько запальне,
На пошуки проблем не поспішало,
У гості скоро щастя загляне.
Нарешті я не плачу в тихий вечір,
Для мене місяць закрутився у танку,
Чи сум, чи радість падає на плечі,
І знов порушує цю грань в мені тонку.
Чи плакати, чи то сміятись треба,
Моїх дивних бажань не розбереш,
Коли любив, то мало було неба,
Тепер моїй квартирі нема меж.
Колись чекав на день новий привітний,
Із друзями співав пісні старі,
Між натовпу я завжди був помітний,
Сіяв неначе в вечір ліхтарі.
Я помінявся,добрий чи поганий,
Яким же став тепер на вашу думку,
Не зміг ,на жаль, я зватися коханий.
Бо хлопець не найкращого гатунку .
Та все минуло,я уже не плачу,
В самотні вечори вже міцно сплю,
Я добрий буду, все тобі пробачу,
Тебе ,напевно, більше не люблю.
© Коля Януш
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439968
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2013
автор: Коля Януш