Всі люди добрі. Решта – злі.
Так і слова – старі і нові,
черстві, великі і малі.
Не спотикайтеся на слові,
але на тій моліться мові,
яка належить цій землі.
Її творили небеса,
а не загарбники й манкурти.
Це наша внутрішня краса.
Це в нас природно має бути.
Коли ж ти гість у цій рідні,
то говори, як вчила мати,
та не гидуй безцінне взяти
по самій вигідній ціні.
Що виправдовує ледащо,
те всім перетинає шлях.
Все краще – в праведних словах,
що всіх єднають в дні пропащі.
Лікує душі Божий страх.
Творцю видніше, що нам краще,
а що фальшиве у серцях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439908
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.07.2013
автор: I.Teрен