ти прийдеш знов, вже вкотре, з квітами,
і поглянеш так ніжно-ніжно.
ти попросишся, знов "не витримав"...
але ж я так просила слізно...
ти долоні мої триматимеш,
обійматимеш плечі несміло,
знову губи мої цілуватимеш,
не спитавши, чи я хотіла...
знову слухатиму обіцянки,
знову вірити буду й нядіятись,
сумувати й не спати до ранку,
щоби десь на світанку замріятись...
ти прийдеш знов, вже вкотре, з квітами,
з ликом страдницької скорботи.
я закутаюсь мріями збитими,
і байдуже спитаю: "хто ти?"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439863
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.07.2013
автор: Дивна