Якуб Колас, Струмок

Між  вільшин  і  кущів,
Там  де  співи  пташок,
І  шумить  і  гримить
Срібнодзвінний  струмок.

Наче    мати,  верба
Нахилилась  над  ним,
І  гордяться  кущі
Пишним  верхом  своїм.

Обступають  його
Очерет,  осока,
І  підходить  моріг
Звіддаля  до  струмка.

Часом  зірка  вночі
На  струмок  кине  зір,
І  хмаринка  не  раз
Зазирне  в  його  вир.

І  схилилась  трава  
Над  ним  пасмом  густим,
А  він,  жевжик-пустун,
Грає  сміхом  гучним.

То  заскочить  у  гай,
То  курган  обведе,
Де  сердито  бубнить,
А  де  пісню  веде.

Любо  слухать  той  спів,
Неугавний,  густий,
І  під  пісню  його
Відпочинеш  і  ти.

Якуб  Колас
Ручэй

Між  алешын,  кустоў,
Дзе  пяе  салавей,
I  шуміць  і  грыміць
Срэбразвонны  ручэй.
 
Як  матулька,  вярба
Хіліць  голаў  над  ім,
I  глядзяцца  кусты
Пышным  верхам  сваім.
 
Абступаюць  яго
Чараты,  асака,
Падыходзіць  мурог
Да  яго  здаляка.
 
Часам  зорка  ўначы
На  яго  кіне  зрок,
I  хмурынка  не  раз
Зазірне  ў  ручаёк.
 
I  схіляе  трава
Над  ім  пасмы-брыжы,
А  ён,  жэўжык-пястун,
Гучным  смехам  дрыжыць.
 
То  заскочыць  у  гай,
То  курган  абаўе,
Дзе  сярдзіта  бубніць,
Дзе  лагодна  пяе.
 
Люба  слухаць  той  спеў,
Несціханы,  густы,
I  пад  песні  яго
Адпачынеш  і  ты.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439699
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 26.07.2013
автор: Валерій Яковчук