Вже завтра обірветься наша нитка,
Яка ще у мені плекала віру...
Не думала, що все пройде так швидко,
І до сих пір ще мало у це вірю.
А я ж її, мов спицями, в'язала,
І путала любовні лабіринти,
Тебе в думках я щиро цілувала,
І не хотіла з серця відпустити.
І наплелось між нами павутиння.
Як вибратись і як втекти на волю?
Червоні очі і долоня синя
Від втрати і нездоленого болю.
Прости! Раніше не могла признатись -
Не дозволяла слова дати гордість,
Бо завтра може нитка обірватись,
А разом з нею і моя свідомість...
//26.07.13//
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439663
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2013
автор: Marisong