Життя як постійна робота.
А ти будеш мій вихідний.
У мене три наших фото
І спогадів склад немалий.
Між нами якісь кілометри
І сотні тисяч гудків.
Любові плачу аліменти,
Що ти сплатить не зумів.
Я бачу тебе щодобово -
Ти снишся мені вночі.
Працюю понаднормово
І маю дві пари ключів.
Життя як постійна робота.
А ти будеш мій вихідний.
У мене три наших фото
І спогадів склад немалий.
Цілую у скроні осінь.
Б'ю в друзки твої чашки.
Чекаю кращого досі,
Хоч вступ вийшов надто тяжкий.
Шукаю у тебе недоліки -
Знаходжу їх у собі.
В любові красива символіка.
Така ж і у цій боротьбі.
Я злічую долі секунд,
А наші провини не в змозі.
І доки в душі гнітить бунт,
Помру на твоєму порозі.
У мене три наших фото
І спогадів склад немалий.
Здається, тепер на роботі
Посмертно дають вихідний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439643
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.07.2013
автор: Куценко Альона