Чому мене ніхто не розуміє,
Чому моїх думок нікому не знайти.
Чому моє серце тихенько німіє...
І так хочеться-хочеться просто піти.
Піти туди, де сонце заходить
Де місяць на небо щовечір зійде...
Де сльози мене не знаходять.
Де тиха посмішка до мене прийде.
Я хочу спокою, чуєте, люди!
Не треба вбивать моє "єстество"
Не треба душить мене тут, там, повсюди.
Не треба, благаю я вас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439539
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2013
автор: viktorians)