* * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * *
Де совість нації зарита?
Родючий чорнозем,
Але безсовісна еліта,
І в серці тільки тужний щем:
Не все ж вичерпується салом і борщем!
Не тільки цим уславлений народ,
Простіть за камінь у Поплавського город,
Бо співи ті про борщ та сало
Розбудувать країну допоможуть мало.
А щоб надалі було славити за що
Народ, країну
Робити треба! Що?
І сіяти хліби, й полоти бур’янину,
Щоб руки прикладать до чого
Було й робітникові, й селянину, —
Тоді й постане справжня Україна!
Зійде зоря її, та буде світла днина,
І буде вільно дихати людина!
13.09.09.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439411
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.07.2013
автор: Ростислав Сердешний