Червоні яблука на тлі землі
такі розкішні, як бутони маку.
…Нас кличе знову совість ув атаку
супроти злиднів та життя в імлі.
Ще зовсім свіжа скиба на ріллі,
а мову чути звідусіль двояку.
Повішу думку на суху гілляку –
хай спочива, як бджілка на брилі.
А потім запитаюсь в лелечати:
– То хто ж Хазяїн в нашій Хаті,
коли й думкам не вільно гомоніть?
А лелеча: – Це той, що править балом,
йому і трону, і лукавства мало,
отож любіть його… ненавистю любіть.
[i]серпень 2012[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439406
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2013
автор: Чир Нестор