Я знову тут, я знову у Карпатах,
Душа радіє, ось діждалась свята,
Серце щемить, від радості тріпоче,
Вложити в себе всю красу цю хоче.
Стомилось тіло, гори – це не жарти,
Та ці зусилля того скажу варті,
Безмежний край, безмежна Україна,
На всій землі одна така єдина.
Душа співає, прославляє край,
Де смерековий неповторний рай,
Довбуша дух літає тут усюди,
Тут так було і є, та завжди буде.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/266-povernennya-v-karpati.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439331
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.07.2013
автор: Антоніна Грицаюк