малиновий джихад

[i]my  sweet  prince
you  are  the  one
[b]placebo[/b][/i]
Любов  –  це  цитати,  на  які  розбирають  одне  одного  двоє.
Всотують  їх,  всмоктують,  як  у  найкращих  традиціях  жанру.
Твітять,  поширюють  на  фейсбуці,  викрикують  під  час  оргазмів,
А  потім  ділять  їх  на  ранок,  обід  і  вечір,  замість  молитов.

Любов  –  це  черговий  внутрішній  джихад,  повоєнне  Сараєво.
Війна,  апокаліпсис,  Іран,  Ірак,  і  рани,  і  раки,  і  раком,  і  рано.
Насправді  ж  найгірші  бої  відбуваються  у  наших  головах  щодня.
Рани  болять  уламками  розірваних  гранат.  Ти  розумієш,  це  ж  –  апокаліпсис.

Любов  –  це  слухати  і  чути,  дивитися  і  бачити,  відчувати  і  відчувати.
Знаходити  сенс  у  піснях,  розуміти  суть  поезії  і,  мабуть,  трохи  й  самого  життя.
Поети,  ці  вічно  обдовбані  красені,  речники  Евтерпи  та  Ерато  –  це  теж  любов.
Маленький  принце  у  зелених  окулярах,  читай  мені  ще.

Любов  –  це  дух,  що  тіло  рве  до  бою,  шукає  (не)волю,  знаходить  опір.
Протести,  транспаранти,  вигуки  та  агітації  заміняють  мамине  «добраніч».
Бо  любов  –  ще  той  вічний  революціонер,  безсмертний  Че  Гевара.
Бо  вічна  боротьба  на  те  і  вічна,  щоб  ніколи  не  закінчитися  –  інакше  було  б  нудно.

Любов  –  це  постійно  зраджувати  своїм  же  ж  незламним  принципам.
Алергіки  стануть  наркоманами,  цнотливі  –  хв*йдами,  православні  –  буддистами,
Незалежні  не  зможуть  самостійно  ступити  кроку  без  вказівки  згори,
Атеїсти  увірують,  покаються,  і  хор  ангелів  співатиме  їм.  Амінь.

Любов  –  це  маніпуляція,  фальсифікація,  містифікація
Деколи  конфронтація,  інколи  -  мастурбація,  проте  завжди  мотивація.
Нехай  мене  звати  не  Юля,  але  знаєш,  моє  волосся…
Маленький  принце  у  зелених  окулярах,  читай  мені  ще.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439250
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 24.07.2013
автор: мАліна