Та хто усі ці зорі натрусив?
Як цвіт черешні,що в саду стояла.
А ти до мене вчора приходИв,
Щоб я тебе сто раз поцілувала.
Та звідки стільки зір,а як блищать!
Це ти напевно протирав до ранку.
Ти не стомився стільки обнімать?
Та ти розбив стареньку філіжанку!
Та ти із цвітом зорі намішав,
І склав в горнятко,що я так любила.
І до самого ранку цілував.
Та й ранком я тебе не відпустила.
Закрила двері я на сто замків,
І вікна я дощем позакривала.
Та не підеш,хоч як би захотів,
Пробач,та я тебе причарувала...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439140
Рубрика: Присвячення
дата надходження 23.07.2013
автор: Відочка Вансель