Ідуть роки, вершаться мрії

Ідуть  роки,  сивіють  скроні,
Життя  спливає  у  полоні
Буденних  справ,  турбот  щоденних,
Бажань,  сьогодні  нездійсненних.

Душа  ж  плекає  сподівання
На  щирість  світлого  кохання,
Що  в  серці  жевріло  несміло
Та  все  ж  померти  не  посміло,

Хоча  й  страждало  від  знегоди.
Здолавши  долі  перешкоди
Та  злі  життєві  буревії,
На  схилі  літ  звершаться  мрії.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439080
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.07.2013
автор: Олександр Ковальчук