незнайомцям тісно

нам    цілком    вистачить    двох    гривень,
аби    сісти    разом    і    щогодини    мовчати,
аби    цілувати    поглядом,    кричати...
а    за    вікном    метушня    та    незупинні    ливні.

нам    доволі    тісно    у    пожовклих    трамваях,
нами    вкотре    не    втішені    контролери,
ми    втікатимемо    далі,    як    від    чуми    чи    холери,
від    цього    сіруватого    міста.

нам    цілком    вистачить    і    без    грошей
піти    пішки,    їхати    автостопом.
у    наших    навушниках    завжди    пожовклі    ноти.
нам    достатньо    зеленого    чаю    й    недоспаних    ночей.

незнайомцям    чомусь    завжди    тісно,
нам,    сідаючим    разом,    втішено    вільно.
наші    мелодії    однаково    спільні,
аби    покинути    це    сірувате    місто.
©  (авт.  -  2012  р.)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438953
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.07.2013
автор: VOSKRESENSKA