Ми йдемо нагору
Ми йдемо нагору
ми йдемо униз під землю
головою
розпочинається
сезон пташиних
пір’їн
я годую
скелети
заживо
схованих
повітряних
хмар
я спостерігаю
як рухається
повітря
у консервній
бляшанці
нею
я відріжу
нею
я відріжу
нею
я відріжу
пожовтілі
цвинтарні
надгробки
твого
серця
ковтаюча
втома
ковтаюча
втома
заковтує
всі
надвечір’я
туманів
я здатен
на глухість
я здатен
на дурість
ти
здатна
мене
врятувати
коли скінчиться
сезон
пташиних пір’їн
всі птахи повернуться
мертвими землями
у мою душу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438951
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.07.2013
автор: Immortal