[i]Мудрость времён
Жизнь - как фортепиано. Белые клавиши - это любовь и счастье. Черные - горе и печаль. Чтобы услышать настоящую музыку жизни, мы должны коснуться и тех, и других.[/i]
Життя, неначе клавіші роялю,
Де чорні з них - це горе і печаль,
А білі - сяйво чистого Ґраалю,
Торкаюче натягнуту спіраль,
Немовби тятиву, струну любові,
Чутливим торком пальців наших рук.
Там піснь душі зі щастям в кожнім слові.
А дотик чорних клавіш - смутку звук.
Все ж музику життя аби почути,
Слід пити еліксир з буття октав:
Із білих - лік від чорної отрути,
Від перенасолоди - ...з чорних трав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438750
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.07.2013
автор: Бойчук Роман