́
Боротьба моя незакінчена, хоч сили уже на нулю,
Ми з тобою слізьми повінчані, та я знову іду на війну.
Вона думає, що розлучить нас,
Знищивши мені дороге,
Думає , що підкорюся,
Коли тебе забере.
Думає, що здамся знесилена
навколішки благатиму, про милість попрошу її,
Та нехай вона не надіється,
Нехай сниться їй це уві сні.
Прірва перед мною
Шансів здавалось- нема,
Та страху вона не побачить,
І жалю там теж не знайде вона.
Б'юся сама із ворогом,
Якого створила тьма,
За нею вслід чорним вороном,
Женеться жорстока зима.
Вона її порадниця , подруга ,сестра
Та лиха вона зазнає, розтане від сонця сама.
Зараз- я б'юся без меча,
Кинжала немає в руках,
Немаю права повернутись,
Немаю прав я на страх.
Нехай кров проллється ,
Нехай настане кінець,
Війна до останньго подиху серця,
Війна за справедливість і честь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438695
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.07.2013
автор: Вулична Хуліганка