Коли розлучаються двоє,
То серце від болю стражда.
У цьому тут винні обоє.
Звучать тепер інші слова.
Душа усе чує і плаче.
І хоче це все зупинить.
А серце маленьке гаряче
У мирі так хоче ще жить.
Згадайте, мої любі друзі,
Як доля колись вас звела.
Нащо серце краять у тузі?
Чим доля для вас була зла?
Зустрілись, кохались, раділи.
Сховайте свого язика.
Не дайте чуттям заржавіти.
Не треба! Гасіть сірника!
Для чого, колись наодинці,
Зізнаться в своїх помилках,
Збирати усе по краплинці,
Тримати в тремтячих руках?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438604
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2013
автор: Н-А-Д-І-Я