Густим крилом накрила ніч холодне небо.
Заснуло сонце, погойдавшись в промінцях.
А я не сплю, чекаю зоряного Феба.
Може, шепне щось, як не буде у серцях.
А я не сплю. Любов весь день плела і шила,
Черпала сили із небесного ковша.
І хай я м'язи свої трішки натомила.
Але ж як банно розігрілася душа!
А я не сплю. Хронічно днів не вистачає.
У ночі кілька тихих відщипну годин.
З балкона в сонно-мрійне небо споглядаю.
О де ти, зірко моя, щастя швидше кинь!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438588
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)