темношкірий бідняк
під мостом автобану
пошепки наспівував
свій улюблений джаз
молився небу
та згадував про веселку
я спустився до нього
почав підспівувати
коли він замовчав
я зрозумів
що мені теж слід замовчати
коли я спробував
щось промовити
він похитавши головою
вліво-вправо
підказав мені
що слова стануть зайвими
нічого не промовивши
я пішов додому
як англієць
із темношкірою музикою в серці
наступного вечору
я знову почув його шепіт
лунав з-під мосту блюз
він сповідався богам
просив простити
гріхи бідних
чолов’яга знову промовчав
показавши серце
та знак перемоги:
любов і двійню…
до двох своїх музичних індиго
до двох своїх чорношкірих двійнят…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438561
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.07.2013
автор: Антон Геч