Чому так прийнято, скажіть,
Що жінка має догоджати
Своєму мужу, адже він
Приносить в хату шмат зарплати?
Чому нема том́у ціни,
Що вона крутиться, як бджілка?
Та що ж ви, кляті мужлани,
Не бережете свою жінку?
---------------------------------
Щоб, бідний, з голоду не вмер -
Борщі готуєш і котлети.
Та вже коли візьмеш й пошлеш
Його за сотий кілометр?
Собі жалієш щось куплять,
Йому ж біжиш по сигарети
Замість тоѓо, щоби послать
Його за сотий кілометр!
Щоби в морози не замерз -
Йому ти в'яжеш теплий светр.
Щоб не звестися нанівець,
Пошли за сотий кілометр!
Твій труд не ціниться, бо бач
"Твоє усе, що в туалеті!"
А ти будь сильною й не плач -
Пошли за сотий кілометр!
P.S. Любі мої, подруги, знайомі, жінки! Не розпускайте
своїх чоловіків, бо будете страждати!!! Все в міру!
//20.07.13//
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438496
Рубрика:
дата надходження 20.07.2013
автор: Marisong