З печаллю скрипка вечорами грала,
Про те, як молодість її пройшла,
І струни, як душа та рвались,
Коли торкалися вони смичка.
Співає скрипка, наче біла птаха,
Перед очима все її життя,
І спів її, мов свічка догорає,
Про те, що не вернуть уже літа.
Болить душа, не має вже надії,
У спогадах окрилена вона,
Бо за спиною роки молодії,
А час життя не знає вороття.
Тремтить смичок, а струни скрипки плачуть,
Осіннє листя вітер обрива,
Життя іде на спад, а світло гасне,
Тягар років покрила сивина.
Біжать роки, а молодість минає,
Злітає скрипка в сині небеса,
В останню путь мелодія лунає,
Бо вже душа на кінчику смичка.
Лю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438379
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.07.2013
автор: Лю