Палання вуст і поцілунків смак,
й пахучий повів молодих фіалок,
і довга ніч, як незабутній знак
твого кохання… О, мені замало
його снаги, яку проймає шал,
коли ясніють очі твої каро!..
А за вікном пробігла тінь учвал –
світання нас розлучить незабаром.
І стане холодно, і потемніє світ,
і серце осінь сумом затуманить.
На столику фіалки зронять цвіт
і хтось зачинить небо перед нами.
[i]червень 2012[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438221
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.07.2013
автор: Чир Нестор