Я лише для тебе
в твоїх очах тону,
як зірки на небі
є не грою моє кохання,
про тебе думаю з вечора до рання.
На моїм обличчі багато страху
що ти не відчуваєш
та розчавиш наче комаху...
Не захочеш мене знати
а я знову буду сльози витирати...
З такою долею не хочу миритиись
на помилках невдалих знову вчитись.
Ще нічого не змінилось!
Нічого не почато!
Хочется кричати:
- Чому кохання може вмирати!
Хочу подарувати багато радості без меж
романтично грає Смеш...
Навіть за все що немає значення
що не так зрозумів, прошу пробачення!
Відчуваю втому
та немає сил щоб іти до дому!
на зустрічі тебе чекаю
зможу цілий день, а тебе немає...
куріння всю слюну в роті вже зсушило!
Розлючено кидаю об залізо пиво...
піт по рукаві чтікає
витягаю телефон, а звязку не має...
Відчуваю тривогу...
З сонцем своїм зєднатись не маю змоги!
В чотири стіни знову повертаюся...
Що знову подзвониш, щось вагаюся...
2008рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438012
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.07.2013
автор: Капітошкове серце