Любов велику дівчині даруємо,
Вона ж іще шукає принца свого,
Хвилину з нею, як життя цінуємо,
А їй не чути поклик серця мого.
Прекрасні квіти їй до ніг підносимо,
Вона ж від себе знову відганяє,
Про шанс один її так щиро просимо,
Надії нищити кохана полюбляє.
Листи любовні слати набридає,
В моїм серденьку більше не вона,
Аж тут дівчина каже, що кохає,
Та нею вже наситився сповна.
Напевно просто занадто любив,
Тому весь час мене й проганяла,
Любов у серці я більш не носив,
А вона аж тепер мене покохала.
© Коля Януш
Чем меньше женщину мы любим,
Тем больше нравимся мы ей.
Пушкин О.С.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437994
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2013
автор: Коля Януш