Тоненькі брівки, вищипані ловко.
І в силіконі - губки, що розкрились літерою «О».
Помада, кіски, шуба з хутра вовка.
І на підборах чудернацьке це створіннячко пішло.
А, ще забула – бо сережки в вухах
Виблискують і сяють (чи в османському палаці вкрав?).
Ще томна неквапливість дивна в рухах.
Яких напивсь відварів із відьомських нетутешніх трав?
Чи то дівчИна – ця краса невтішна?
Ні, хлопець! Може, у садочках наших гусінь не така,
Щоби метелик виліпивсь розкішний.
Вилазить щось таке, не схоже геть чомусь на козака.
«Культура» з Заходу у двері стука.
А в серце закрадається непевність, навіть, друзі, страх.
І що ж робити? От паскудна штука!
Надягнемо штани й женімося, жінки, на «козаках».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437924
Рубрика: Сатира
дата надходження 17.07.2013
автор: Ліоліна