Залиш собі неспівані куплети,
Для тебе я відкрию горизонт.
Над ним побачиш урвища і злети,
Над ним моє багатство, мій п'ємонт.
Черствію помаленько у комфорті,
Так шмат життя очікував піти.
У найгарнішому добірнім сорті
Не вийде оминути нам сльоти.
Чекаю на повернення додому,
Чекаю на обійми дорогих.
Напевно, це мені іще малому
У кров залили ностальгій отих.
За руку потримати вірну душу,
Зжимати руку брата - золоту.
Для матері принести стиглу грушу
І привітати матір молоду.
Заглянути бабусі у зіниці,
Подякувать за зморшки на руках,
Для тітки й дядька викопать криницю.
За діда - освятити його прах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437821
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.07.2013
автор: Андрій Конопко