Світ страшний.І не бачить ні бідних,ні хворих,
Все вимірює в грошах,а душі пусті.
Хтось в хоромах живе превеликих,просторих,
І на добреє слово всі стали скупі.
Чом все так?Бо не вміємо навіть ділитись,
Хоч копійку-та дай у долоню,прошу.
А зробили добро-перестаньте журитись,
Та робіть всім добро!Я благаю,молю.
Якщо сотню не можеш людей годувати,
То одного у світі хоча б нагодуй.
Свою посмішку можеш усім дарувати,
Чи ти чуєш мене?Чи ти чуєш?..Почуй...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437563
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.07.2013
автор: Відочка Вансель