Душа співає дикі танці
А серце проситься у гості до весни
Воно чекає бурних почуттів від слова «ми»
Набридла кава, її солодкий аромат
І плаче десь зажурливо
Моя любов, що в лісі заблукала
Бо я кохання справжнього ще не пізнала
Симпатія облич, лиш зраду дарувала
Тому троянду почуттів леліяла і зберігала
І знов почала я любити чорний шоколад
Раніше білий тільки коштувала
Підбори надягла і колір в гардеробі поміняла
А макіяж із хаосу емоцій я наклала
Ну як себе знайти, щоб ехом відізватись
І може досить з вітром відчайдушно цілуватись
Закутуватись у бурю і у пальто
Із невідомої тканини
Я викину із серця ці тупі провини
Змалюю карту тієї невідомої стежини
Щоби знайти оте, що заборонено шукала
Ну, а вона безжалісно у лісі заблукала
І ехом кличе кохання на дуель
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437387
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.07.2013
автор: метелик вітру