під небом
багряними зорями
юшилась кров
над небом
крилатими знобами
кришився
пустий
а через те
й надмірний
ПРОСТІР
БИТИ відчай
РІЗАТИ безсоння
палицями святого мовчання
Пітьма - не спасіння
ВГОРУ!
простір гостинний
однак не надовго
бо ВІН все одно
КИНЕ
усіх
у кров КОЛОВЕРТІ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437317
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.07.2013
автор: Lucre