Дорога у незвідане пізнання
Думки шалені
Почуття – вагання
Ілюзії майбутнього так тепло
Гріють душу
Мінорні звуки із минулого
Веселим сміхом я приглушу
Вберу навушники ,
Люблю я справедливу тишу
І темні окуляри від маревних видінь
Радіють щиро очі
Від кольорових сновидінь
Свої бажання я у цих
Рядках залишу
Бажання тиші …. Ні ….
Я просто лицемірство ненавиджу
Пусті слова без правди
Лиш мутна вода
Бажання істини і вірного надійного плеча
Багато пафосу, признань
Тому бажання сповнені вагань
Наївне серце вже стомилось
Від страждань
Признаннями зневіра володіє
Від пошуку пригод
Душа знесилено і тихо мліє
Можливо хтось – колись
Коханням справжнім серце обігріє
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437299
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.07.2013
автор: метелик вітру