Пестить сонце тіло,
Красуні Галини,
Мовби прикипіло,
До ніг та до спини.
Примостивсь якийсь мужик,
Поряд на пісочку,
Ще й з собою приволік,
Пива цілу бочку.
Розвернулась, роздивилась,
Орел не мужчина,
До колін геть опустилась,
Від трусів частина.
Підсунулась ненароком,
Знайомству радіє,
У низ блимає все оком,
Навіть червоніє.
А той пестить їй волосся,
Ніжне та шовкове,
Може б щось і відбулося,
Хвилюється море.
– Ох і гарні в вас труси,
Можна роздивитись?
Вона руку мах туди,
До чого ж тулитись?
Геть той орган не живий,
Якась показуха,
Той мужик лежить німий,
Червоніють вуха.
– Вибач, Галю, промовляє,
Думав причарую,
Банан жінці простягає,
Давай почастую.
– Я не мавпа – молодиця,
Годі вже знущання,
Твій банан геть не годиться,
Згасло вже бажання.
http://antonina.in.ua/index.php/gumoreski/264-krasunya-galina.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437279
Рубрика: Гумореска
дата надходження 14.07.2013
автор: Антоніна Грицаюк