Налився аґрус полум’ям багряним,
В спекотний день липневої краси.
І, мов, нитки тоненькі філіграні,
Здававсь малюнок ягід розписним.
Достиглий плід виблискує на сонці;
То солод м’якоті стекти зумів.
І, як розпечений від жару стронцій,
Паде краплиною на шар землі.
Так в золотисто-променевім блиску
Куща вся велич прагнутиме ввись.
Та увібравши силу водянисту,
Додолу аґрус хилиться кудись.
Крізь відображення небес, у ягід,
Які, немов, окутує батист,
Аморфність м’якоті, в кісток плеяді,
Нагадувала…ззовні…аметист.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437131
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.07.2013
автор: Oleg Kolibaba