На людях я танцюю самбу,
Вдягнувши маску на лице,
І усміхаюсь, хоч насправді
Душа моя розбита вщент.
Я ж не показую нікому,
Як серце ранене болить -
Танцюю весело (до втоми),
Щоб не заплакать ні на мить.
І темпи віденського вальсу
Мене заманюють в фокстрот,
А далі - як в латинській сальсі -
За поворотом поворот.
Для боротьби з сусідським оком,
Я з себе біль увесь зірву
І замаскуюсь пасадоблем,
Бо в ритмі танцю я живу.
//13.07.13//
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437107
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.07.2013
автор: Marisong