лише на світанні лише підійди до воріт
побудь баранцем я любила збирати вовну
давай про весну говорить говорить говорить
від першої паски до казки найглибшого дзвону
а ратиці - в серце і кратери бавлять слова
з прикритого рота закрапали пружні гаївки
то злива - не злива а відзимок тугу злива
на пасмуги пасма статево розбитої дівки
Ерміньо Ермусьо прийшла освятила ножа
та рана сьогодні пробачте настільки невтішна
давай про весну: зародилоь одненьке лоша
гойдаєсь над паскою вщент заблукалий Крішна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=43706
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.10.2007
автор: Малігон Анна