Як липень розгорнув палітру,
Зізналася ромашка вітру,
Тулилась в пестощах ласкаво...
Стихійний відповів гіркаво:
З ромашки позривав пелюстя,
Розпотрошив тендітне листя,
Ховавсь від неї в частоколи,
Бо не любив її ніколи.
Не знала, що йому не пара,
Бо в нього є білявка-хмара,
Яку кохає він без тями
І ніжить лагідно руками.
Не помічала, що ось поруч,
Близенько зовсім, тут — праворуч,
Мак на ромашку задивлявся,
Перед красунею вклонявся. 6.07.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437049
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.07.2013
автор: Lana P.